Система освіти Фінляндії




Сучасна українська освіта, явно потребує змін. Звичайно, ці зміни вже почали відбуватись, хоча не всі сприймають це безболісно, адже змінюватись завжди тяжко. Не малу роль в цьому відіграла фінська система освіти, як відмінний  світовий зразок. Мені особисто, ця модель навчання дуже прихильна. Тому прпоную вам матеріали по даній темі.

(матеріали osvita.ua)

Загальноосвітня школа

Діти, які постійно проживають у Фінляндії, включаючи громадян інших країн, згідно із законом зобов'язані отримати обсяг освіти, обов'язковий для загальноосвітньої школи. Обов'язкове навчання можна отримати як у загальноосвітньому закладі, так і набуваючи відповідного обсягу знань іншими способами. Таким чином, у Фінляндії, по суті, немає «шкільної повинності».

Принцип загальної обов'язкової освіти ввели у країні в 1921 році, тобто незабаром після завоювання державної незалежності в 1917 році. У даний час обов'язкове навчання регулюється законодавством, що набуло чинності в 1998 році. Муніципалітети, яких у Фінляндії налічується близько 450, зобов'язані або самі займатися навчанням усіх дітей, які проживають на їх територіях, або забезпечити освіту дітей шкільного віку іншим способом. Навчання й навчальні посібники безкоштовні. Крім того, учні щодня отримують у школі безкоштовний гарячий обід. Згідно із законом, навчання необхідно організовувати поблизу проживання дитини. Організація та фінансування транспорту для дітей, які живуть на відстані більше п'яти кілометрів від школи, покладається на відповідальність організатора навчання. Диплому як такого випускник загальноосвітньої школи не отримує, але закінчення обов'язкової освіти дає йому право вступати до будь-якого навчального закладу другого ступеня - у профтехучилище або в гімназію.

У Фінляндії налічується близько чотирьох тисяч загальноосвітніх шкіл. Щоосені в перший клас приходить приблизно 60 тисяч дітей, а загальна кількість учнів у школах - близько 580 тис. (2002 р.).

Перші шість років дітей навчає один класний учитель, який викладає всі предмети або більшість із них. Протягом трьох наступних років за навчання відповідають викладачі-предметники. Завдання загальноосвітнього навчання у Фінляндії полягає у формуванні особистості дитини як відповідального члена суспільства. У загальноосвітньому навчанні особлива увага приділяється знанням і вмінням, необхідним у повсякденному житті. Згідно із законом, учням, яким з якихось причин навчання дається важко, необхідно влаштувати спеціальне навчання.

У загальноосвітніх школах ведеться навчання з таких предметів: рідна мова, друга державна мова країни, іноземні мови, математика, фізика, хімія, історія, суспільствознавство, фізкультура, музика, образотворче мистецтво, ручна праця, домоведення, релігія або етика, біологія, географія, екологія. Крім того, у різних класах учні можуть відповідно до інтересів займатися факультативними предметами. У загальноосвітніх школах навчальний рік складається зі 190 робочих днів і навчання ведеться тільки в денну зміну. У суботу та неділю школи не працюють. Навчання в них закінчується в кінці травня або на початку червня весняним святом, після чого розпочинаються літні канікули.

Як правило, новий навчальний рік починається в середині серпня. Протягом шкільного року учнів кілька разів відпускають на канікули - восени на осінні, у кінці грудня - на початку січня на різдвяні та в кінці лютого або на початку березня на тижневі лижні, або зимові, канікули.

Після загальноосвітньої школи учні роблять важливий вибір: продовжувати загальноосвітнє навчання в гімназії або ж іти у профтехучилище для базової професійної підготовки. Після основної школи-«дев'ятирічки» близько 60-ти відсотків дітей у Фінляндії йдуть у ліцеї (навчання триває три роки, і навантаження на порядок вище, ніж в основній школі), інших 40 відсотків - у професійні коледжі, куди, як правило, беруть усіх бажаючих. Навчання в коледжах триває три роки.

Гімназія

У гімназії навчається в першу чергу молодь у віці від 16-ти до 19-ти років. Заклади самі відбирають учнів на основі їх успішності в загальноосвітній школі. Навчання в гімназії триває від двох до чотирьох років, а термін навчання та просування учня багато в чому залежить від нього самого.

Форма навчання в гімназії - курсова, час визначається вибором курсів, тому уроки ведуться без поділу на класи. Процес навчання в гімназії включає як обов'язкові, так і поглиблені та додаткові курси.

Гімназійна освіта завершується складанням студентських іспитів - державних письмових випускних екзаменів. Учнів, які складають іспити, називають у Фінляндії абітурієнтами.

Обов'язкових іспитів чотири: з рідної мови абітурієнта (фінської або шведської), з другої державної мови країни (фінської або шведської), з іноземної мови, з математики або природничих дисциплін.

Екзамен із реальних предметів абітурієнт може здавати, відповідаючи за вибором на запитання з багатьох предметів: біології, географії, хімії, фізики, історії та суспільствознавства, релігії, етики, філософії, психології. Окрім обов'язкових абітурієнт може складати й іспити з факультативних курсів.

Екзамени з мов (за винятком рідної) складаються із двох частин: перша частина визначає сприйняття почутого, друга містить письмові завдання.

Найближчими роками у Фінляндії буде здійснена екзаменаційна реформа. Студентські іспити проводяться двічі на рік, навесні та восени, готуються екзаменаційною комісією, підвідомчою Міністерству освіти. Вона ж і перевіряє відповіді всіх абітурієнтів на основі єдиних критеріїв. Абітурієнти, які склали державні студентські іспити, під час весняного або осіннього випускного свята отримують студентські кашкети.

Складання студентських іспитів дає право молодим фінам вступати до будь-якого вищого навчального закладу. У принципі, навчання в гімназії і націлене на його продовження у ВНЗ. У даний час у Фінляндії вже більше половини кожної вікової групи закінчує гімназію. Також її можна закінчити й пізніше, у системі навчання дорослих.

Друга державна мова

Другою державною мовою є шведська або фінська.

Шведська мова

Навчання шведської мови надає учням можливості для взаємодії та співпраці зі шведськомовним населенням Фінляндії. Метою навчання є формування в учнів навичок використовувати свої мовні здібності та сприяти визнанню фінляндського двомовства й скандинавського стилю життя. Учні також засвоюють те, що мова, як багаторівневий предмет і засіб спілкування, вимагає багато часу, різноманітної практики у спілкуванні. Шведська - це культурний і багаторівневий предмет.

Фінська мова

У Фінляндії у шведських школах головною метою вивчення фінської мови є озброєння шведськомовних дітей знаннями та навичками мови, якою спілкуються більшість людей у країні, що давало би змогу вільно орієнтуватися в повсякденних мовних ситуаціях, як усних, так і письмових, і дозволяло б їм брати активну участь у різноманітних культурних заходах, виявляти свою обізнаність у багатьох тематичних сферах, а також сприймати та розуміти інформацію, подану засобами масової інформації.

Учні засвоюють матеріал з фінської культури та літератури, а також отримують базові знання про структуру, завдання й лінгвістичні зміни у фінській мові.

Діти, які спілкуються двома мовами, мають можливість розвивати та поглиблювати свої знання та навички в більшому обсязі відповідно до їхньої програми.

Іноземні мови

Вивчення іноземних мов дає учням можливість функціонування в ситуаціях іншомовного спілкування. Під час вивчення іноземної мови учнів привчають використовувати їхні мовні навички, знання про різноманітність способів життя в інших культурах. Учні вчать мову як мистецтво та засіб спілкування, що вимагає довготривалої та різноманітної комунікативної практики.

Саамська мова як іноземна

Процес оволодіння саамською мовою включає в себе вивчення трьох її гілок (північна, інарі, скольтська), якими говорять у Фінляндії. Під час вивчення саамської мови учні оволодівають навичками взаємодії та співпраці з носіями мовлення. Діти привчаються використовувати набуті навички та вміння, а також розуміти й оцінювати саамську культуру.

Ця мова є необов'язковою для вивчення, тому може опрацьовуватись факультативно.

Математика

Завданням вивчення математики є розширення можливостей розвитку математичної думки та засвоєння наукових концепцій, причому якомога ширше використовуючи проблемні методи. Вивчення даної дисципліни розвиває учнівську творчість і точне мислення, здатність знаходити та формулювати проблему, а також шляхи її вирішення. Вивчення математики суттєво впливає на інтелектуальне зростання школярів і цілеспрямований рух уперед, тісну взаємодію із суспільством.

Процес вивчення математики сприяє якнайширшому засвоєнню математичних концепцій і структур. Проблеми, які постають перед фінськими школярами щодня, можуть ефективно вирішуватися за допомогою математичного мислення або математичних операцій. Цей предмет є великою й важливою складовою всього навчального процесу.

Біологія

У біології життя та його особливості пізнаються шляхом дослідження. Ця дисципліна розширює знання учнів про природу і дає їм глибоке розуміння природних явищ. Діти вивчають перебіг еволюції, поетапне створення науки екології, структуру та функціонування суспільства. Увага учнів фокусується на відносинах людей з іншими представниками природи, а також людській відповідальності за функціонування навколишнього середовища.

Процес вивчення біології відбувається шляхом спостереження й дослідження природи, при цьому використовуються новітні інформаційні технології в пошуках необхідного матеріалу. Вивчення проводиться таким чином, щоб учні отримали позитивний досвід, бажання оберігати навколишнє середовище.

Географія

Вивчення географії передбачає сприйняття та пізнання світу, різноманітність його регіональних особливостей шляхом дослідження. Метою вивчення географії є розвиток здібностей учнів спостерігати за природою, суспільством і взаємодією між людьми та навколишнім середовищем, як на місцевому, так на глобальному рівні.

Охорона здоров'я

Зміст цього предмета базується на інформації з різних дисциплін. Завдання предмета полягає у формуванні концепції турботи про здоров'я, добробут і безпеку. Завданням курсу є розвиток пізнавальних, соціальних, функціональних, етнічних можливостей учнів, їхньої здатності до контролю.

Першим у вивченні цієї дисципліни є осмислення й оцінювання свого здоров'я як фізичного, психологічного і соціального чинника. Здоровоохоронна освіта збагачує учнів знаннями та навичками турботи про здоров'я, способи життя, хвороби, відповідальність за власне життя та життєдіяльність інших.

Охорона здоров'я належить до групи природничих дисциплін (1-4 рівні), частиною біолого-географічних і фізико-хімічних предметів (6-7 рівнів), далі вивчається як самостійна дисципліна.

Релігія

Вивчення релігії спирається на власні релігійні знання учнів та їхню готовність поповнювати та збагачувати цю скарбничку знань інформацією про інші релігії та погляди на життя, особливі духовні традиції, які безпосередньо впливають на фінське суспільство.

Навчальні компетентності та досвід з цього предмета формують світогляд учнів, їхнє ставлення до різних релігійних течій, тому він дуже важливий і значущий як для людини, так і для суспільства в цілому.

Учнів привчають бути обізнаними у власній релігії, духовних фінських традиціях, ознайомлюють з іншими релігіями, допомагають дітям зрозуміти культурне та соціальне значення релігії.

Етика

Етика - це багатогранний предмет. Він включає в себе філософію, соціальні науки, культурні дисципліни. Процес вивчення предмета допомагає учням зрозуміти, як твориться, поповнюється й розвивається їхня культура. Етика дозволяє вивчати світ і життєдіяльність людини з різних сторін.

Навчальний зміст даного предмета дає учням можливість зростати незалежними, толерантними, відповідальними, розсудливими членами суспільства. Етика спрямовує школярів бути повноцінними та відповідальними громадянами власного суспільства, що докорінно змінює саме суспільство.

Історія

Під час вивчення історії учні усвідомлюють себе відповідальними громадянами своєї країни, які знають і критично оцінюють перебіг явищ і подій нашої ери та попередніх цивілізацій. Учні засвоюють, що їхня власна та інші культури є результатом історичних процесів.

Курс історії збагачує знання дітей про різноманітні події, культури, явища, ознайомлює з концепцією часу, особливостями людської діяльності та різноманітністю менталітетів.

Соціальні науки

Соціальні науки навчають учнів бути активними та відповідальними членами суспільства. Діти отримують базові компетентності, що стосуються структури та функцій суспільства, чинників, які впливають на громадян країни. Метою виховання змістом соціальних наук є формування учнів як толерантних, демократичних громадян, які мають певний досвід поведінки в суспільстві.

Музика

Даний предмет допомагає учням знайти їхні вподобання в музиці, заохочує дітей бути її творцями, а також розуміти значення музичних творів і сприяє загальному учнівському розвитку. Через слухання й відтворення музики в дітей формується музична концепція, тобто глибоке розуміння музики. Цей предмет дає учням можливість формувати власний світогляд, бути обізнаним в різних жанрах музики. Музичні навички розвиваються під час довготривалої практики шляхом багаторазового повторення.

Образотворче мистецтво

У загальноосвітніх школах цей предмет сприяє розвитку образного мислення дітей, формує естетичну й етичну поведінку в суспільстві, а також дає можливості для самовираження учнів. Даний предмет виражає культуру суспільства, різні види мистецтв. Учні привчаються цінувати духовні надбання народу, налагоджують зв'язок «дитина-мистецтво». Вивчення образотворчого мистецтва допомагає глибше зрозуміти мистецький світ Фінляндії, власної дитячої культури та інших іноземних культур. Навички, здобуті на уроках образотворчого мистецтва, допомагають будувати гармонійний світ, розвивати учнівську фантазію, уяву, творчість, здатність вирішувати проблеми.

Трудове навчання

На особливу увагу заслуговує такий феномен у фінській освіті, як трудове навчання школярів.

Цей предмет завжди був провідним у школах Фінляндії не лише тому, що країна Суомі відкрила його для світу, а тому що він і сьогодні користується надзвичайною популярністю серед молоді.

Завданням вивчення предмета є прищеплення навичок самостійної праці як показника внутрішнього росту, а також отримання задоволення від цього. Діти навчаються розуміти відповідальність за виконану роботу, оцінювати якість матеріалу, з яким працюєш, реалізувати свої ідеї на практиці, виважено робити вибір.

Зміст трудового навчання зосереджується на розробці проектів та об'єктів праці відповідно до рівня підготовки учнів з використанням як сучасних методів обробки матеріалів, так і традиційних, і полягає у спрямуванні учнів на систематичну довготривалу й незалежну працю, розвиток творчої особистості, уміння вирішувати проблеми у повсякденному житті.

У процесі роботи учні експериментують, досліджують, роблять винаходи. Під час уроків трудового навчання підвищується рівень творчості учнів, їхнє вміння вирішувати проблеми, обізнаність у повсякденних технічних явищах.

Фізичне виховання

Фізичне виховання позитивно впливає на фізичний, психологічний, соціальний стан дітей і пояснює важливість фізичних вправ для здоров'я. Навчальні компетентності з даної дисципліни надаються в такому обсязі, щоб учні привчились вести активний здоровий спосіб життя.

Заняття з цього багатофункціонального предмета проводяться у формі ігор, розваг, де учні розвивають власний фізичний потенціал. Фізичне виховання акцентує увагу на духовності, відповідальності, обережності, чесності. Процес навчання базується на національних традиціях спорту.

Ця дисципліна має сезонний характер, залежить від місцевих умов, можливостей школи, стану навколишнього середовища, специфічних учнівських потреб і стану здоров'я.

Домашня економіка

Метою вивчення даного предмета є розвиток учнівських корпоративних здібностей, практичних навичок праці, яких вимагає повсякденне життя. Цей предмет виховує учнів бути відповідальними за власне здоров'я, взаємостосунки з людьми, фінанси та безпечне функціонування навколишнього середовища.

Навчання базується на практичній самостійній активності, роботі у групах, що сприяє загальному розвитку дитини. Учні стають обізнаними з нормами життя, розуміють важливість власного дому, сім'ї, зв'язок між цими елементами та суспільством і навколишнім середовищем.

Даний предмет сприяє співпраці з іншими дисциплінами, утілює учнівські знання на практиці.

УЧНІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Освіта учнів з особливими потребами надається тим, хто має деякі труднощі в навчанні, потребує необхідної підтримки для підвищення мотивації вчіння. Освіта для таких дітей відбувається одночасно, як додаток до основної, тому її називають «додатковою». Така освіта надається індивідуально або в міні-групах. Для цього учню видається інструкція, з якою школяр працює за допомогою безпосередньої участі батьків або опікунів.

Мета освіти для дітей з особливими потребами полягає в допомозі та підтриманні дітей таким чином, щоби після закінчення такої програми вони мали рівні можливості з учнями, які закінчили загальноосвітню школу. Таке навчання підкреслює ініціативу учня, упевненість у собі. Навчання дітей із особливими потребами вимагає місця, засобів, часу, асигнування ресурсів, щоби здійснити ці функції.

Найголовнішим є досягнення цілей загальноосвітньої програми. Якщо учень не досягає певних результатів у навчанні, то програму індивідуалізують.

Індивідуалізація програми - перша альтернатива, яка є позитивною для звільнення учня від стандартів загальноосвітньої. Індивідуальна програма може містити в собі повну загальну освіту або тільки індивідуальні предмети. Повинні бути серйозні причини для звільнення учня від предмета або від програми.

Учень, звільнений від навчання з предмета, повинен отримати інструкцію з інших дисциплін з урахуванням кількості годин на рік. Інструкція учня з особливими потребами може не співпадати з погодинним розподілом у школі, якщо це виправдано станом учня. У цьому випадку індивідуальний навчальний план визначає предмети, в яких програма навчання відхиляється від тієї, якої дотримується школа. По закінченні загальної програми для дітей з особливими потребами створюється нова програма з інструкцією для отримання професійної освіти.

Індивідуальний навчальний план затверджується, реєструється та готується окремо для кожного учня. У ньому зазначаються:

  • опис вивчення здібностей учня;
  • короткі та довгострокові завдання;
  • кількість щотижневих уроків на рік;
  • список предметів, з яких є відхилення від затвердженої індивідуальної програми;
  • цілі та зміст предметів, з яких учень має індивідуальні завдання;
  • принципи контролю та оцінювання прогресу в навчанні учня;
  • інші навчальні послуги, матеріальне становище дитини, спеціальні посібники та матеріали, які потрібні для участі у програмі;
  • опис того, яким чином інструкція повинна бути забезпечена (через участь у спільній програмі або в міні-групах);
  • перелік людей, які беруть участь у впровадженні індивідуального навчання дітей з особливими потребами;
  • контроль виконання послуг підтримки.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

Роль оцінювання навчання учнів полягає в наданні інформації про їх досягнення та результати протягом усього шкільного життя. Крім цього, надається інформація батькам про оцінки учнів, а також дається відповідь на запити навчальних закладів при продовженні навчання та роботодавців. Оцінювання досягнень учнів допомагає вчителям і шкільному колективу в цілому оцінити ефективність навчання.

Градація (атестація) є однією з форм оцінювання у фінських школах.

Кожний курс оцінюється після його завершення. Воно надає учням інформацію про те, як успішно вони виконали поставлені цілі та завдання, показуючи успіхи з вивчення даного курсу. Оцінювання різноманітне і за формами базується не тільки на письмових тестах і завданнях, а й на постійному контролі процесу навчання та періодичному оцінюванні набутих навчальних досягнень. Учні мають можливість самооцінити свої знання, результати яких беруться до уваги вчителем.

Оцінювання надається в цифровій формі, шкала якого має градацію від 4-х до 10-ти. Оцінка 5 - адекватно, 6 - помірно, 7 - задовільно, 8 - добре, 9 - дуже добре, 10 - відмінно. Оцінка 4 - незадовільно.

Методи оцінювання для інших спеціалізованих курсів можуть бути як у цифровій, так і у вербальній формі. Діагностика труднощів, таких як дислексія, або лінгвістичних недоліків іноземних учнів відображається в письмовому вигляді або в будь-якій іншій формі. Оцінювання учнів з кожного предмета проводиться вчителем або спільно групою вчителів. Остаточна оцінка виставляється керівником. Учень повинен бути проінформований про критерії оцінювання кожного курсу до початку його вивчення.

З кожного предмета чи групи споріднених предметів навчальним планом визначаються курси, з яких учень повинен отримати залік. Школяру, який не закінчив певні курси, надається можливість продемонструвати свої навчальні компетентності, щоби в подальшому продовжити отримувати освіту з цього предмета.

Фінським школярам можуть зарахувати до програми старших класів загальноосвітньої школи заліки, що були проведені в інших закладах, якщо вони відповідають загальному навчальному плану школи.

Предмети у старших класах загальноосвітніх шкіл розподіляються на три групи: обов'язкові, спеціалізовані та практичні, програма яких включає в себе курси відповідно до індивідуального плану учня. Включення практичного курсу з різних предметів вирішується відповідно до навчального плану, складання й моніторинг якого спрямовують учнів до виваженого вибору курсів.

Кількість обов'язкових і спеціальних загальнонаціональних курсів відповідно до навчального плану

Максимальна кількість незарахованих курсів

1-2

0

3-5

1

6-8

2

9 і більше

3

Учню, який отримав оцінку з певного курсу і хоче підвищити отриманий бал, надається можливість здати іспит окремо, у встановленому порядку.

Якщо школяр хоче виправити оцінку, то він подає запит, який розглядається протягом двох місяців після повідомлення.

Переоцінка здійснюється директором і вчителями школи. Учнів інформують про можливість коригування на початку вивчення курсу.

Учню, який закінчив повну програму для старших класів, видається сертифікат. Школяру, який залишив школу, не засвоївши повний обсяг програми старших класів, видається сертифікат з відміткою, що включає оцінки за завершені курси.

ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ

Професійна підготовка у Фінляндії, крім освоєння теоретичних знань, включає трудову практику в майстернях самого училища та стажування за місцем роботи. Організацією професійного навчання займаються муніципалітети, об'єднання муніципалітетів, а також приватні організації. Учні за навчання не платять.

Вищі середні школи пропонують трирічний загальний навчальний план освіти, наприкінці якого учень здає державний вступний іспит до університету, і який є загальним критерієм наступності для вищої освіти. Вступний іспит складається з чотирьох обов'язкових предметів та одного чи більше додаткових. Кандидати можуть здавати його три рази протягом 18-ти місяців. Обов'язкові іспити здаються з рідної мови (чи фінської, чи шведської у залежності від мови викладання у школі), з другої офіційної мови, іноземної мови та з математики або загальних дисциплін. На останньому іспиті учень відповідає на питання однієї із груп предметів: релігія та етика, психологія та філософія, історія та право, фізика, хімія, біологія та географія. Є два рівні екзаменів з математики, другої офіційної мови та з іноземних мов; принаймні в одному з обов'язкових іспитів повинен бути обраний відповідний рівень.

Загальна система вищої середньої школи охоплює всю країну. Заклади дотримуються основного державного навчального плану, але нещодавно вибір був розширений. Приватні школи можуть виробити більш прийнятний для себе план; деякі вищі середні школи мають спеціалізований навчальний план і роблять акцент на мистецтва чи на інші сфери. Вища середня школа традиційно є головним шляхом до університетської освіти.

Фінська професійно-технічна освіта та навчання ґрунтуються, великою мірою, на училищах. Теоретичні курси формують ядро програм. Щоби створити більш близьке співробітництво між професійно-технічною освітою та практичною роботою, робляться зусилля щодо збільшення кількості працюючих учнів приблизно до 10 % від усіх учнів.

У трирічній програмі профтехучилищ півроку відведено на виробничу практику. У професійних коледжах та училищах навчаються люди різного віку. У всіх коледжах є програми перепідготовки дорослих - фіни переконані, що вчитися ніколи не пізно. Генеральний директор національного управління освіти Фінляндії Юка Сарьяла говорить: «Потреби ринку праці весь час змінюються. Тому ми постійно реформуємо систему освіту».

Вища середня професійно-технічна освіта охоплює приблизно 75 кваліфікацій. Щоби закінчити всі програми, потрібно три роки, які забезпечують наступність для вищої освіти. Нещодавно в усі програми був уведений шестимісячний період практики. У Фінляндії професійно-технічні програми включають значну кількість занять із загальних наук і з мови та математики. Якщо підлітка після загальноосвітньої школи більше захоплює професійне навчання, то в нього багатий вибір спеціальностей як у навчальних закладах, так і на робочому місці на підприємстві відповідно до спеціального договору.

Спеціальності охоплюють низку галузей господарства: поновлювані природні ресурси, техніка та транспорт, торгівля й управління, туризм, громадське харчування й господарські послуги, соціальне обслуговування й охорона здоров'я, сфера культури, дозвілля та спорту. За законодавством професійна підготовка повинна забезпечити освоєння фахових навичок, необхідних у трудовому житті, а також підготовленість до самостійної професійної діяльності. Підготовка за фахом надає також можливість продовження навчання у вищому навчальному закладі, причому значну увагу педагоги надають формуванню таких якостей і навичок у своїх вихованців, як:

  • здатність і спонукання до саморозвитку;
  • здатність здобувати, аналізувати й оцінювати інформацію;
  • здатність оцінювати власний рівень підготовки та навичок самооцінки;
  • навички саморозвитку;
  • готовність до змін;
  • здатність здійснювати вибір.

Навички вирішення проблем:

  • творче мислення та навички діяльності;
  • застосування інформації в нових ситуаціях;
  • управління складними діалоговими відносинами;
  • навички прийняття рішення;
  • логічний розрахунок і навички аналізу;
  • критичне мислення.

Взаємодія та навички комунікативності:

  • навички та вміння слухати та занотовувати;
  • уміння проводити бесіду та навички ведення переговорів;
  • навички мови;
  • культурна грамотність і навички взаємодії;
  • навички технології комунікацій.

Навички співробітництва:

  • навички взаємодії;
  • здатність брати до уваги інших людей;
  • гнучкість у людських відносинах;
  • адаптованість;
  • здатність виправляти власні дії та самопізнання.

Етичні та естетичні навички:

  • здатність вирішувати етичні проблеми та робити вибір;
  • справедливість;
  • прийняття на себе персональної відповідальності за власні дії.

Професійні навчальні заклади відбирають нових учнів переважно на основі їхньої успішності у школі, але деякі з них організують вступні іспити. У навчальній програмі професійного навчального закладу з будь-якої спеціальності присутні такі загальноосвітні предмети, як рідна мова, друга державна мова, іноземна мова, математика, фізика, хімія, фізкультура, гігієна, суспільствознавство, основи підприємництва, правила трудового життя, мистецтво, культура. Випускник повинен також підготувати екзаменаційну роботу зі спеціальності.

Професійне навчання за місцем роботи організується на основі спеціальної угоди між організатором навчання, роботодавцем і працівником. Навчання, таким чином, здійснюється одночасно і з практичною роботою. Крім того, професійну кваліфікацію можна одержати шляхом здачі професійного іспиту екстерном, на якому незалежно від способу освоєння спеціальності можна продемонструвати свої знання та володіння навичками, необхідними для кваліфікації.



Обновлен 01 дек 2016. Создан 30 ноя 2016



MyCounter - счётчик и статистика Салюты,воздушные шары картинки